проистекать

проистечь

1) витікати, витекти, виливатися, вилитися, протікати, протекти. [Ой у полі криниченька, з неї вода протікає (Пісня)];

2) виходити, вийти, випливати, випливти, виникати, виникнути, повставати, повстати з чого, мати причиною що; срв. Вытекать 2, Происходить 2. [Той народ буде ніби паном між иншими народами, а цим з того усяка кривда виходитиме (Єфр.). З надмірної ідеалізації виходить тільки надмірне розчарування (Крим.)]. Все его несчастия -кают от того, что… - всі його нещастя виходять, повстають з того, що…

* * *

несов.; сов. - проист`ечь

1) (возникать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти, несов. виплива́ти, походи́ти

2) (истекать, изливаться) текти́ и стіка́ти, стекти́, вилива́тися, ви́литися